Про садочок


А наш дитсадочок «КОЛОСОЧКОМ» зветься, Бо в дитсадочку всім весело живеться. Вихователі в садочку, як мами рідненькі. Наші няні молодці, моторні, справненькі. Гарні спонсори у нас - нас вони не забувають, Діти вдячні їм за це, радо їх вітають!

Get Adobe Flash player

    Методичний кабінет є центром усієї методичної роботи, осередком традицій дошкільного навчального закладу, які вже склалися протягом багатьох років існування.

Основне завдання методичної служби ДНЗ – сприяння особистісному професійному зростанню педагогів, реалізація їх творчого потенціалу, впровадження інноваційних технологій.

Забезпеченню цілеспрямованості і послідовності роботи, практичному здійсненню педагогічних заходів допомагає чітке планування та визначення приорітетних напрямків роботи. При визначенні завдань на поточний рік враховані їх сучасність, актуальність, завдання накресленні в нормативних документах, результати діагностування педагогів, наслідки роботи в минулому навчальному році, проблеми над якими працює область та місто, реальні можливості колективу.

На основі намічених проблем розроблена структура методичної роботи з визначенням законодавчих, організаційних, методичних, соціально-педагогічних чинників та спланована система конкретних заходів, форм.

 

Сюжетно-рольова гра «Сім’я»

Базова програма розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі»/Наук. керівник Кононко О.Л. – К. Світич, 2008, «Дошкільне виховання», 2011, №9,

Мета: вчити дітей реалізовувати і розвивати сюжет гри, творчо використовувати предметно-ігрове середовище, розподіляти ролі та сприяти встановленню в грі рольової взаємодії. Розширювати уявлення дітей про правила безпеки на будівництві та правила дорожнього руху. Стимулювати до використання у грі предметів-замінників. Збагачувати активний словник дітей словами: сім’я, родина; водій, будівельник, пішохід, вантажівка; завідувач, медсестра, вихователь, помічник вихователя; каса, касир, контролер, квитки, актори, кафе. Розвивати діалогічне мовлення. Виховувати працелюбність, любов до сім’ї, естетичний смак.

Матеріал: іграшки, обладнання, інструменти відповідно до сюжетних ліній:

«Сім’я» - фартухи, косинки, набір посуду, мікрохвильова піч, серветки, плита, ваза з квітами, муляжі фруктів, овочів, лялька, ляльковий візочок; праска, дошка для прасування білизни, білизна, автоматична машина для прання; мобільний телефон;

«Будівництво» - вантажівка, будівельний матеріал, каски;

 «Дитячий садок» - набір посуду, ваза з квітами, серветки, мобільний телефон, дитячий комп’ютер, канцтовари; білі халати, косинка, ковпак; листівка-запрошення;

«Театр» - каса, гаманці, квитки, «гроші», стіл, стільці, будинок (для театрального інтер’єру); кольорові кульки, ваза з квітами.

«Кафе і магазин» - вивіска; вази з квітами;  вітрини, продукти, кольорові кульки; чашки з чаєм, на блюдечках печиво, цукерки, фрукти.

Підготовка  дітей

З дітьми проведено бесіди: «Тепло рідного дому», «Хто як працює у нашому дитячому садку», про правила дорожнього руху, про працю водія, будівельника;

екскурсії: до кабінету медсестри, на кухню;

виготовлення атрибутів для ігор: «Дитячий лікар» та «Кухар», «Магазин», «Театр»;

спостереження: за працею пралі,  будівельників, за транспортом, будівництвом;

господарсько-побутова праця дітей: прання  та прасування лялькової білизни, миття іграшок та посуду.

Прочитано  твори  художньої літератури: В.Сухомлинського «А серце тобі нічого не сказало?», «Іменинний обід», «Народився братик», Ш.Сагдулла «Куди робота ховається?», В.Осєєвої «Чарівне слово», Л.В. Яковенка «Маленька праля», Л.В.Яковенко «Будівництво»,  М.Познанської «Вихователька», П.Ребро «Оксанчин дитсадок», С.Баруздін «Хто побудував цей дім», В.Паронової «Казка про правила Дорожнього руху», О.Толстого «Золотий ключик або пригоди Буратіно».

Вивчили  з дітьми прислів’я  та приказки про сім’ю, про працю, загадки про різні види транспорту (повітряний, водний, наземний, підземний); вірші на тему «Усі професії важливі».

 Образотворча діяльність: «Наш дитячий садок» (малювання); «Моя вулиця» (аплікація), «Будівництво нового будинку» (малювання), «Посуд для ляльок» (ліплення), «Овочі і фрукти для гри» (ліплення).

Дидактичні ігри: «Чия родина найбільша?», «Наша група», «Режим дня», «Ким бути?», «Пішоходи і транспорт», «Хто побудував цей дім?», «Хто поїде першим?», «Оживимо наші казки».

Театралізовані ігри: «Колосок» (пальчиковий театр), «Солом’яний бичок» (драматизація), «Лисичка та журавель» (тіньовий театр), «Коза-дереза» (гра-інсценівка), «Колобок» (ляльковий театр).

Будівельно-конструктивні ігри:

 «Місток через річку» (для пішоходів, для транспорту), «Бабусина кухня», «Офіс тата», «Мій комп’ютер», «Сільгоспмашина» тощо;

Ручна праця: «Подарунок на свято», «Човник», «Літак», одяг працівників різних професій; кошики, світлофори тощо ( з паперу та картону); «Сільська хатинка», «Сухий букет», «Намисто для мами», «Чоловічок з насіння» тощо  (з природного матеріалу).

Хід гри

Гра проводиться в другу половину дня. Діти з вихователями під музичний супровід заходять до групової кімнати.

 Вихователь. Діти, куди ми з вами  потрапили? Невже, це казкова країна?

Вихователь.  Так, діти, це наш дитячий садок. Як називається наш дитячий садок?  Чи любите ви наш  садочок? А за що? 

Вихователь.  Діти, а звідки ви приходите до  дитячого садка?

Як ми можемо називати всіх людей, що проживають в спільній домівці, допомагають і піклуються один про одного, а особливо про дітей?

Вихователь. Так, діти, це сім’я.  

Вихователь.  Які обов’язки є у тата, мами?   Де працюють ваші батьки?

Ким ви хочете стати, як будете дорослими?

Вихователь. А хочете ви погратися в гру «Сім’я»?  Хто ким хоче бути у грі?

Діти обирають собі ролі відповідно до власних бажань та вподобань. У разі потреби вихователь допомагає визначитися навідними запитаннями

Вихователь.  Світланко, ти обрала роль мами. А що робить мама у сім’ї?

Так, мама доглядає дітей (збирає дітей до садочка, в колисці гойдає  «молодшого» - ляльку, «годує» його), «прасує» білизну. Отже, Світланко, вибирай іграшки, облаштовуй собі кімнату і будь гарною мамою. Хто будуть твої діти? Дочкою буде Даша, а маленьким братиком –лялька Тарасик.

Вихователь.   А що робить бабуся?  Так, Оленко, бабуся  готує їжу, накриває на стіл сніданок для тата і дідуся, пере і прасує білизну. Оленко, я думаю ти знаєш як виконувати роль бабусі у сім’ї.

Вихователь.  Сашко, а ти обрав  собі роль тата, що ти будеш робити у сім’ї? Звичайно, ти будеш ходити на роботу, в магазини за продуктами, гуляти з дітьми, дивитися телевізор.

Вихователь.  А що робить дідусь, Ваню? Так, дідусь допомагає мамі відвести дітей до садочка; читає в газету, дивиться телевізор.

 

Вихователь.  А де працює тато? Наш тато працює на будівництві, а що будують будівельники ?  Будівельники будують автомагістраль. Діти, а хто ще хоче бути будівельником у грі ? Де ми влаштуємо будівельний майданчик?  Хто буде водієм і підвозитиме цеглу, блоки? Хто буде монтажником, вантажником?

Вихователь.  Будівельники, а начальником будівництва буду я, тому віддаю наказ всім приступити до роботи. ( По ходу гри вихователь залучає нових дітей до виконання інших ролей будівельників: малярів, штукатурів, електриків тощо).

По ходу гри вихователь  звертається до дідуся і запитує куди він веде свою онучку Дашу.

Вихователь.  Дідусю, ви ведете дітей до дитячого садка, але в нас його ще немає. Він ось-ось відчиниться після ремонту.

Вихователь.  Діти, хто хоче гратися в дитячий садок? Хто там працює? Що робить вихователь? Так,   приймає дітей, запитує в них про самопочуття, про настрій, проводить заняття та ігри  з дітьми, призначає чергових, організовує похід до театру, екскурсії. Хто хоче бути вихователем? Хто хоче бути помічником вихователя? Що робить помічник вихователя? Так, приносить сніданок, обід, вечерю, допомагає дітям накрити на стіл. А хто ж готує дітям сніданки, обіди, вечері? А хто відмічає дітей, перевіряє щеплення,  запитує про самопочуття, лікує їх? Медична сестра.  Хто буде медичною сестрою?  А хто керує роботою вихователів, медичних сестер, кухарів, праль? Правильно, завідуюча. Хто в нас може бути завідуючою? Я теж думаю, що Настя впорається з роллю завідуючої. Шановна завідуюча, відкривайте дитячий садок і керуйте його роботою.

Через деякий час завідуюча заходить до групи, вітається, повідомляє про те, що дітей запрошують до театру. Розгортається сюжетна лінія гри в «Театр».  Касир продає квитки, контролер їх перевіряє. Артисти показують веселу виставу «Підготовка Буратіно до школи», виконують танок, запрошують дітей до театрального кафе.

 Вихователь. Діти, нам пора повертатися в наш дитячий садок, бо скоро прийдуть мами,  тата  забирати вас  додому. (Повертаючись з театру, звернути увагу на те,  як трудиться  тато Даші на  будівництві автомагістралі)  

Для поєднання схожих сюжетних ліній в  сюжетно-рольовій грі “Сім’я» вихователь пропонує мамі приготувати вечерю  з тих продуктів, що купив дідусь, коли повертався з дитячого садка.   У дітей виникає необхідність розгорнути гру в «Магазин». 

Гру можна закінчити, пов’язавши всі сюжетні лінії з тим, що робочий день завершується: тато повертається з роботи і забирає дочку з дитячого садка; зачиняється магазин, дитячий садок, театр. Всі члени сім’ї збираються дома, де їх чекає смачна вечеря. Дітям пропонує вихователь теж, як одній дружній сім’ї, мити руки і сідати вечеряти.

Мандри в пісочному царстві

 

 

Впровадження принципово нових підходів до дитини, заявлених у Базовій програмі, потребує багато в чому й новітніх технологій. Педагоги широко послуговуються ними, творчо переробляючи й адаптуючи до конкретних умов. Такою інновацією, зокрема, стала робота з піском (сендплей). Вона взяла початок від прадавніх дитячих ігор з цим улюбленим матеріалом, а також сучасних психологічних методик і трансформувалася в інтегровану технологію різнобічного розвитку дитини.

 

 

У наш стрімкий час, коли технічний прогрес міцно ввійшов у життя, батьки через надмірну зайнятість та педагогічну необізнаність, на жаль, дозволяють ді­тям забагато часу проводити перед телевізорами та комп'ютерами, що негативно позначається як на пси­хічному здоров’ї малюків, так і на їхньому фізичному стані: втомлюються очі, неправильно формується по­става, розвивається малорухливість. Діти менше спілкуються з однолітками, виникає емоційна напруженість, підвищується рівень тривожності та агресивності, зни­жуються зосередженість та самооцінка.

 

 

Усе це спонукає нас шукати нові концептуально обґрунтовані підходи. Зокрема, педагоги ДНЗ №33 “Ялинка” розробили технологію розвитку та самороз­витку дошкільнят “Мандри в пісочному царстві”. Вона забезпечує якісні зміни в інтелектуальній, емоційно-ціннісній, дієво-практичній сферах розвитку особис­тості відповідно до Базової програми “Я у Світі".

 

 

Ми спирались на психотерапевтичні рекомендації Карла Густава Юнга та його послідовників — техно­логію сендплей (гра з піском) і досвід колег. Переда­ємо дітям знання про пісок, ознайомлюємо їх з на­вколишнім світом, розвиваємо в дошкільнят бажання пізнавати, експериментувати.

 

 

Практика показує, що пісок є чудовим засобом для розвитку та саморозвитку наших вихованців, а гра з ним позитивно впливає на їхній емоційний стан.

Пісок складається з окремих піщинок, які симво­лізують індивідуальність людини, а піскова маса — життя у Всесвіті.

 

 

Податливість піску дає кожній ди­тині можливість відчути себе твор­цем. Дитина створює споруди з піску, якийсь час милується ними, граєть­ся, а потім руйнує, щоб з'явилося щось нове. Один сюжет змінюється іншим, і так без кінця. Хтось може подумати: надто все просто, але саме ця простота, природні для людини дії приховують у собі унікальну та­ємницю: в світі немає нічого такого, що було б остаточно зруйновано — просто старе поступається новому.

 

 

Багато разів проживаючи це, дитина досягає стану душевної рівноваги.

Не варто також ігнорувати корекційно-розвивальні ресурси за­нять з піском у роботі з дітьми, що мають вади розвитку. В пісочниці створюються додаткові можливості для розвитку тактильної чутливос­ті, “мануального інтелекту” дитини.

Отже, маємо додатковий ефект у розв’язанні традиційних навчальних

та розвивальних завдань: з одного боку, значно по­силюється мотивація дитини до навчальної діяльнос­ті, з іншого — інтенсивніше та гармонійніше розви­ваються пізнавальні процеси.

 

 

Нижче пропонуємо схему, яка відображає мож­ливості використання піску в організації життєдіяль­ності дітей для реалізації ліній розвитку особистос­ті дошкільнят, визначає орієнтири їхньої життєвої компетентності.

 

Розвиток художніх здібностей, естетичного смаку

Педагоги “Ялинки” переорієнтували освітньо-ви­ховний процес з предметного на процесуальний та мотиваційний аспекти. Робота з піском дає змогу розв’язувати завдання чотирьох сфер Базової про­грами: “Я Сам", “Люди”, “Природа”, “Культура”.

Спостереження за дітьми в процесі роботи з піс­ком дають педагогові змогу виявити стан дрібної моторики вихованців, рівень їхнього пізнавально­го інтересу, загальної поінформованості, визначи­ти особистісні характеристики дитини, її загальний емоційний стан тощо.

 

 

Коли діти торкаються піску, занурюють у нього руки, в них розвиваються тактильно-кінестетична чутливість та дрібна моторика. Крім того, пісок має дивовижну здатність “заземлювати” негативну психічну енергію, тож є чудовим психопрофілактичним засобом.

 

Граючись у піску, реалізуючи свій задум, малюк здобуває життєвий досвід, навчається взаємодіяти з однолітками, висловлюючи свої думки та підтри­муючи діалог, презентуючи свої споруди, передаючи власні почуття. У нього інтенсивніше розвиваються мовлення, пізнавальні процеси. Маніпулювання з піском сприяє розвиткові фантазії, образного мис­лення, відпрацюванню точності рухів.

 

 

Метод сендплею (пісочної гри) надає необмеже­ні можливості для організації інтегрованої діяльності дошкільнят. Отже, немає нічого простішого та до­ступнішого, зручнішого та різноманітнішого, природнішого та об’ємнішого, ніж пісочна гра.

Іншими словами, використання пісочниці на прак­тиці дає комплексний навчальний, терапевтичний та виховний ефекти. Тож доцільно мати її в групах цілий рік як важливий елемент розвивального середови­ща, де можна вільно творити, не боючись щось зі­псувати чи зламати.

Таким чином, ми впевнені: роботу з піском мож­на органічно вплітати в освітньо-виховний про­цес, що сприяє розвитку творчого потенціалу дітей, дає можливість ефективно організувати корекційну роботу.

 

Засоби реалізації

 

Організація ігор з піском потребує ство­рення спеціального просторового сере­довища.

Для роботи з піском у дитячому закладі знадобляться:

♦                     пісочниця (ящик для піску може бути великий — для роботи з підгрупою, та малий — для індивідуальної роботи);

♦                     пісок;

♦                     вода;

♦                     набір мініатюрних фігурок;

♦                     природні матеріали (камінці, мушлі, шишки тощо).

 

 

Пісочниці можуть бути стаціонарні і переносні. Різняться вони і за розміром.

Бажано мати одну велику пісочницю (140 х 70 х 8) для роботи з підгрупою з 6-8 ді­тей, та невеличкі (50 х70 х 8) для індиві­дуальної роботи або роботи в парах. Стан піску має відповідати санітарно-гігієнічним нормам.

 

 

Психологи рекомендують, щоб колір пісочниці поєднував у собі барви дерева, неба та води. Ці кольори заспокійливо впливають на людину.

Поряд з пісочницею слід роз­містити все необхідне для до­слідів, експериментування: набір мініатюрних фігурок для обігрування будівель та споруд з піску, природний матеріал тощо.

Ігри з піском проводяться в різ­них вікових групах протягом дня постійно. Особливо доцільне їх використання у період адаптації дітей до дошкільного закладу, но­вого колективу тощо.

Робота з піском має багатовекторну спрямованість. Для прикла­ду назвемо напрямки її впливу.

 

 

Ігри та завдання

 

♦                    Ігри для розвитку тактильно-кінестетичної чутливості і дрібної моторики рук та зниження психо-емоційного напруження

♦                     “Чутливі пальчики і долоньки (маніпуляція з піском, озвучення словами своїх почуттів).

♦                     “Чарівні візерунки (створення візерунків від­битками пальчиків, кулачків, долоньок).

♦                     “Міна” (обережно відкопувати руку товариша, намагаючись при цьому не торкнутися її).

1.      1. Пізнавальні ігри

♦                     Математичні: “Числа і цифри” (діти відкопують сховані в піску предмети, класифікують їх, лі­чать, порівнюють).

“Що в тебе справа, зліва, зверху, знизу?” (Орі­єнтування у просторі).

♦                     Граматичні: “Хто заховався?” (Знайти в піс­ку фігурки, назва яких починається на заданий звук. Скласти речення з цими словами).

“Веселі перетворення” (перетворити одну літеру в іншу, малюючи їх на піску Р→В→Ь).

“Відшукай та назви” (знайти пласт­масові літери в піску, назвати їх, поді­лити на голосні та приголосні, скласти слова).

♦                     Ігри для ознайомлення з навколишнім світом: “Географічні ігри” (створен­ня ландшафту різних природних зон, обігрування їх).

Досліди з водою, піском, магнітами, ви­готовлення пісочних годинників.

 

 

3. Художньо-мовленнєві ігри

♦                     “Що відчуваєш?” (Опис дітьми своїх відчуттів під час взаємодії з піском).

♦                     “Казки Піщаної країни” (моделювання з піску казкових сюжетів з використан­ням дрібних предметів, розповідання казок та оповідань за змістом).

 

 

4. Ігри на розвиток комунікативних якостей

“Сюрпризи для друзів” (виготовлення у пісоч­ниці тайників, де сховані дрібні іграшки, мушлі тощо).

Створення колективних будівель, обігруван­ня їх.

 

5. Ігри на розвиток творчого потенціалу

♦                     “Театр на піску” (розігрування сюжетів казок за допомогою іграшок та природного матеріалу).

♦                     “Зачарована країна” (використання в іграх на піску предметів-замінників).

♦                     “На що схоже?” (домалюй).

Художньо-естетична діяльність

 

♦                     Аплікація з кольорового піску;

♦                     викладання візерунків у пісочниці, створення композицій з використанням природного мате­ріалу, штучних рослин тощо;

♦                     ліплення скульптури з мокрого піску;

♦                     пісочна анімація (малювання піском на склі).

 

Наведені ігри та вправи — лише частина всіх форм сендплею (пісочної гри), бо неможливо представити їх у повному обсязі. Все залежить від творчих здіб­ностей педагога та дітей.

 

 

Очікувані результати

 

Впроваджуючи інноваційну технологію розвитку та саморозвитку дитини дошкільного віку “Мандри в пісочному царстві”, ми полегшуємо та прискорюємо адаптацію дітей до дошкільного закладу, стабілізує­мо їхній емоційний стан, створюємо психологічний комфорт.

Формуємо у вихованців ключові складники життє­вої компетентності:

♦                     ціннісне ставлення до світу;

♦                     віру у власні можливості;

♦                     базові якості особистості — самостійність, лю­дяність, працелюбність, спостережливість, кре- ативність;

♦                     розвиненість практичних умінь, творчих здіб­ностей.

Перспективи (погляд у майбутнє)

Без сумніву, ця технологія має перспективи роз­витку. Тож ми спрямовуємо свої зусилля не тільки на сьогодення, а й дивимось у майбутнє.

Наші плани:

♦                     організувати гурток для обдарованих дітей “Мит­ці пісочної країни” (скульптура, пісочна анімація, аплікація з піску);

♦                     доповнити кімнату психо-емоційного розванта­ження для педагогів “пісочницею” як одним з ком­понентів створення емоційного комфорту;

♦                     проводити консультації для батьків щодо організа­ції сендплею вдома;

♦                     організувати міську виставку “Пісочний вернісаж”;

♦                     використовувати ігри з піском у роботі з дітьми мі­крорайону, що не відвідують дошкільний заклад;

♦                     провести “майстер-класи” з використання піску в роботі з дошкільнятами для педагогів.